Гімн США

O say can you see, by the dawn's early light, What so proudly we hail'd at the twilight's last gleaming, Whose broad stripes and bright stars through the perilous fight O'er the ramparts we watch'd were so gallantly streaming? And the rocket's red glare, the bombs bursting in air, Gave proof through the night that our flag was still there, O say does that star-spangled banner yet wave O'er the land of the free and the home of the brave? On the shore dimly seen through the mists of the deep Where the foe's haughty host in dread silence reposes, What is that which the breeze, o'er the towering steep, As it fitfully blows, half conceals, half discloses? Now it catches the gleam of the morning's first beam, In full glory reflected now shines in the stream, 'Tis the star-spangled banner, O long may it wave O'er the land of the free and the home of the brave. And where is that band who so vauntingly swore, That the havoc of war and the battle's confusion A home and a Country should leave us no more? Their blood has wash'd out their foul footstep's pollution. No refuge could save the hireling and slave From the terror of flight or the gloom of the grave, And the star-spangled banner in triumph doth wave O'er the land of the free and the home of the brave. O thus be it ever when freemen shall stand Between their lov'd home and the war's desolation! Blest with vict'ry and peace may the heav'n rescued land Praise the power that hath made and preserv'd us a nation! Then conquer we must, when our cause it is just, And this be our motto - 'In God is our Trust', And the star-spangled banner in triumph shall wave O'er the land of the free and the home of the brave.

О, скажи, чи бачиш ти в ранішньому світлі Те, що з такою гордістю ми вітали у відблисках заходу? Чиї широкі смуги й яскраві зірки крізь смертельну битву Над валами, що ми стерегли, так хоробро майоріли? І червоний спалах ракет, бомби, що вибухали у повітрі, Засвідчили тієї ночі, що наш прапор ще стоїть. О, скажи, чи майорить ще той зоряний прапор Над землею вільних і домівкою хоробрих? На березі, ледь видному крізь тумани глибин, Де ворожий зухвалий табір у грізній тиші завмер, Що воно таке, що вітерець над стрімкою кручею, Набігаючи, то приховує, то відкриває? Ось воно спіймало промінь ранішнього світанку, У повній красі відбиваючись, сяє у потоці, То зоряний прапор, о, хай він довго майорить Над землею вільних і домівкою хоробрих. А де та зграя, що так зухвало клялася, Що спустошення війни й хаос битви Не залишать нам ні дому, ні Батьківщини? Їхня кров змила слід їхнього ганебного бруду. Жоден притулок не врятував найманця й раба Від жаху втечі чи мороку могили, І зоряний прапор тріумфально майорить Над землею вільних і домівкою хоробрих. О, хай буде так завжди, коли вільні люди стануть Між своєю улюбленою домівкою й спустошенням війни! Благословенна перемогою й миром, хай земля, врятована небесами, Славить силу, що створила й зберегла нас як націю! Тоді перемагати ми мусимо, бо справа наша справедлива, І хай це буде наше гасло: «На Бога уповаємо», І зоряний прапор тріумфально хай майорить Над землею вільних і домівкою хоробрих.