Греція

Σε γνωρίζω από την κόψη του σπαθιού την τρομερή, σε γνωρίζω από την όψη που με βία μετράει τη γη. Απ' τα κόκκαλα βγαλμένη των Ελλήνων τα ιερά, και σαν πρώτα ανδρειωμένη, χαίρε, ω χαίρε, Ελευθεριά! Εκεί μέσα εκατοικούσες πικραμένη, εντροπαλή, κι ένα στόμα ακαρτερούσες, "Έλα πάλι," να σου πει. Άργειε να 'λθει εκείνη η μέρα κι ήταν όλα σιωπηλά, γιατί τα 'σκιαζε η φοβέρα και τα πλάκωνε η σκλαβιά.

Впізнаю тебе по страшному лезу меча, впізнаю тебе по погляду, що з силою обводить землю. Зі священних кісток еллінів повстала, і мужня, як і раніше, слався, о слався, Свободо! Там, всередині, ти жила, засмучена і сором'язлива, і голосу ти чекала, «Повернися знову», щоб тобі сказав. Не скоро прийшов той день, і все було мовчазним, бо затьмарив усе страх і придавило рабство.

I recognize you by the dreadful edge of the sword, I recognize you by the gaze that surveys the earth with force. Risen from the sacred bones of the Greeks, and valiant as before, hail, oh hail, Liberty! There you dwelt within, bitter and ashamed, and a voice you awaited, "Come back again," to tell you. That day was slow to come and everything was silent, for it was shadowed by fear and crushed by slavery.