Гімн Ісландії: Lofsöngur

Ключові факти

1. Головний образ гімну взято з 90-го псалма, де тисяча літ в очах Бога як день, що минув. А двобічне формулювання, «один день як тисяча літ, а тисяча літ як один день», ближче до Другого послання Петра (3:8).
2. Гімн славиться тим, що співати його надзвичайно важко: в офіційній партитурі мелодія охоплює малу чотирнадцятину, тобто октаву й малу септиму, і сам уряд визнає, що цей діапазон надто широкий для багатьох людей. Зазвичай співають лише першу з трьох строф.
3. Закон № 7 від 1983 року остаточно надав «Lofsöngur» статус державного гімну Ісландії й заборонив виконувати чи публікувати його в будь-якому вигляді, крім первісного, а також використовувати в комерційних чи рекламних цілях; до того пісня трималася на звичаї. Авторські права на музику держава набула ще 1948 року, а на вірш 1949-го.
4. Першу строфу Йохумссон написав восени 1873 року, коли жив у Свейнбьорнссона на Лондон-стріт, 15, в Едінбурзі; від 1974 року на будинку висить пам’ятна дошка. Дві інші строфи він дописав у Лондоні, а музика з’явилася навесні 1874 року.

Текст гімну Ісландії

Ó, guð vors lands! Ó, lands vors guð! Vér lofum þitt heilaga, heilaga nafn! Úr sólkerfum himnanna hnýta þér krans þínir herskarar, tímanna safn. Fyrir þér er einn dagur sem þúsund ár og þúsund ár dagur, ei meir: eitt eilífðar smáblóm með titrandi tár, sem tilbiður guð sinn og deyr. Íslands þúsund ár, Íslands þúsund ár, eitt eilífðar smáblóm með titrandi tár, sem tilbiður guð sinn og deyr. Ó, guð, ó, guð! Vér föllum fram og fórnum þér brennandi, brennandi sál, guð faðir, vor drottinn frá kyni til kyns, og vér kvökum vort helgasta mál. Vér kvökum og þökkum í þúsund ár, því þú ert vort einasta skjól. Vér kvökum og þökkum með titrandi tár, því þú tilbjóst vort forlagahjól. Íslands þúsund ár, Íslands þúsund ár, voru morgunsins húmköldu, hrynjandi tár, sem hitna við skínandi sól. Ó, guð vors lands! Ó, lands vors guð! Vér lifum sem blaktandi, blaktandi strá. Vér deyjum, ef þú ert ei ljós það og líf, sem að lyftir oss duftinu frá. Ó, vert þú hvern morgun vort ljúfasta líf, vor leiðtogi í daganna þraut og á kvöldin vor himneska hvíld og vor hlíf og vor hertogi á þjóðlífsins braut. Íslands þúsund ár, Íslands þúsund ár, verði gróandi þjóðlíf með þverrandi tár, sem þroskast á guðsríkis braut.

О Боже нашої землі! О землі нашої Боже! Ми славимо святе, святе Твоє ім'я! Із сонячних систем небесних Тобі вінок плетуть Твої війська, зібрання всіх віків. Перед Тобою день єдиний як тисяча літ, а тисяча літ як день, не довше: одна вічності квітка дрібна з тремтливою сльозою, що молиться Богу своєму й вмирає. Ісландії тисяча літ, Ісландії тисяча літ, одна вічності квітка дрібна з тремтливою сльозою, що молиться Богу своєму й вмирає. О Боже, о Боже! Ми падаємо ниць і душу палку, палку Тобі віддаємо, Боже Отче, Владико наш з роду в рід, і шепчемо найсвятіше своє слово. Ми шепчемо й дякуємо тисячу літ, бо Ти нам єдиний прихисток. Ми шепчемо й дякуємо зі слізьми тремтливими, бо Ти створив колесо нашої долі. Ісландії тисяча літ, Ісландії тисяча літ, то були ранку спадні сльози, холодні в досвітній імлі, що теплішають в сонці ясному. О Боже нашої землі! О землі нашої Боже! Живемо, як тріпотлива, тріпотлива стеблина. Ми згинемо, коли Ти не те світло й життя, що з пороху нас підіймає. О, будь щоранку нам найлюбішим життям, проводирем у труді наших днів, а вечорами небесним спокоєм нашим і щитом, і нашим вождем на дорозі народного життя. Ісландії тисяча літ, Ісландії тисяча літ, хай зростає життя народне, а сліз хай меншає, і хай воно достигає на дорозі Божого царства.

Переклади неофіційні та покликані передати зміст, а не замінити оригінали

Аналіз

Редакційне

Маттіас Йохумссон склав «Lofsöngur» до святкувань тисячоліття заселення Ісландії, і вперше його заспівали на урочистій службі в кафедральному соборі Рейкьявіка 2 серпня 1874 року; музику Свейнбьорн Свейнбьорнссон написав в Едінбурзі, де минула більша частина його професійного життя. Це не марш, а справжній гімн: його навіяв 90-й псалом, текст для проповідей того дня, у якому тисяча літ в очах Бога як один день, і кожна з трьох строф містить приспів про тисячу ісландських літ. Національним гімном він став за традицією між запровадженням самоврядування 1904 року та здобуттям суверенітету 1918 року, у День суверенітету, 1 грудня 1918 року, його виконали як гімн Ісландії, а офіційний статус гімну закріпив закон № 7 від 1983 року.